Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Клеванова В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Клеванова В. С. Мікроскопічні та фітохімічні дослідження Poterium sanguisorba L. [Електронний ресурс] / В. С. Клеванова, С. Д. Тржецинський, С. В. Панченко // Український біофармацевтичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2015_4_13 | ||
| 2. | 
Клеванова В. С. Антидіабетичні властивості чорноголовника родовикового (Poterium sanguisorba L.) за умов дексаметазонового діабету в щурів [Електронний ресурс] / В. С. Клеванова, С. Д. Тржецинський, Г. О. Жернова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 1. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_1_9 Мета дослідження - вивчити антидіабетичні властивості відвару підземних органів чорноголовника родовикового (Poterium sanguisorba L.) за умов дексаметазонового діабету. Моделювання інсулінорезистентності проводили за допомогою надмірних доз глюкокортикоїдів (дексаметазон, 0,1 мг/кг). Відвар чорноголовника родовикового (ВЧР) готували відповідно до стандартної фармакопейної методики та вводили перорально в дозі 10 мл/кг. Як референс-препарат був використаний гліклазид, свіжоприготовлену суспензію якого вводили перорально в дозі 50 мг/кг. Характеристику глюкозного гомеостазу проводили за допомогою короткого інсулінового тесту, орального тесту толерантності до глюкози (ОТТГ). Оцінено вплив відвару підземних органів чорноголовника родовикового та референс-препарату на розвиток адреналінової гіперглікемії. Зниження рівня глюкози, через 30 хв після введення інсуліну, у групі, що отримувала ВЧР, відбулося на 54,2 %, у той час як у групі діабетичного контролю зниження склало 37,5 %. У результаті проведення ОТТГ було виявлено, що площа під глікемічною кривою групи ВЧР достовірно не відрізнялася від показника інтактної групи. Введення розчину адреналіну гідрохлориду не викликало такого різкого та значного підняття рівня глюкози в групі, що одержувала ВЧР (на 142,6 %), на відміну від групи діабетичного контролю (на 278,7 %). Одержані результати свідчать про те, що відвар підземних органів чорноголовника родовикового має здатність знижувати формування інсулінорезистентності та глюкозотолерантності на тлі стероїдного діабету.Мета дослідження - вивчити антидіабетичні властивості відвару підземних органів чорноголовника родовикового в щурів за умов високожирової дієти. Моделювання інсулінорезистентності проводили за допомогою дієти з підвищеним вмістом жирів. Для моделювання інсулінорезистентності протягом 8-ми тиж тварин утримували на високожировій дієті, у якій співвідношення білків, жирів і вуглеводів складало 6,5:52,5:41,0 % від загальної калорійності. Тварин інтактного контролю утримували на стандартному раціоні, в якому співвідношення білків, жирів та вуглеводів складало 15,7:2,8:81,5 % від загальної калорійності їжі. Протягом останніх 28-ми днів перебування на дієті щодня проводили пероральне введення ВЧР та референс-препарату. Відвар чорноголовника родовикового (ВЧР) готували згідно зі стандартною фармакопейною методикою та вводили перорально в дозі 10 мл/кг. Як референс-препарат застосовували перорально метформін у дозі 150 мг/кг. Група діабетичного контролю одержувала еквівалентну кількість води дистильованої. Характеристику глюкозного гомеостазу проводили за допомогою короткого інсулінового тесту та орального тесту толерантності до глюкози (ОТТГ). У результаті експерименту встановлено достовірне збільшення кількості абдомінально-вісцерального жиру в групі діабетичного контролю (8,5 % від загальної маси) у порівнянні з інтактним контролем (1,7 % від загальної маси). Кількість абдомінально-вісцерального жиру в групі, що одержувала ВЧР, склала 1,2 %. Рівень глюкози у тварин інтактного контролю через 30 хв після введення інсуліну знижувався на 66,7 %, а у тварин діабетичного контролю - на 42 %. У групі, яка одержувала ВЧР, рівень глюкози під впливом інсуліну зменшувався на 57,7 %, а в групі, що одержувала референс-препарат - на 57,9 %. Розраховані площі під глікемічною кривою в результаті ОТТГ у групах, які одержували ВЧР та метформін, достовірно відрізнялися від такої площі в групі діабетичного контролю та наближалися до значення групи інтактного контролю. Одержані результати свідчать про те, що пероральне застосування ВЧР гальмує розвиток інсулінорезистентності та інтолерантності до глюкози, а також знижує формування абдомінально-вісцерального ожиріння в щурів, яких утримували на високожировій дієті. | ||
| 3. | 
Тржецинский С. Д. Исследование антидиабетических свойств черноголовника кровохлёбкового и портулака огородного в эксперименте [Електронний ресурс] / С. Д. Тржецинский, В. С. Клеванова // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 354. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_145 | ||
| 4. |
Клеванова В. С. Антидіабетичні властивості чорноголовника родовикового за умов високожирової дієти в щурів [Електронний ресурс] / В. С. Клеванова, С. Д. Тржецинський // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 4-5. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_4-5_8 Мета дослідження - вивчити антидіабетичні властивості відвару підземних органів чорноголовника родовикового (Poterium sanguisorba L.) за умов дексаметазонового діабету. Моделювання інсулінорезистентності проводили за допомогою надмірних доз глюкокортикоїдів (дексаметазон, 0,1 мг/кг). Відвар чорноголовника родовикового (ВЧР) готували відповідно до стандартної фармакопейної методики та вводили перорально в дозі 10 мл/кг. Як референс-препарат був використаний гліклазид, свіжоприготовлену суспензію якого вводили перорально в дозі 50 мг/кг. Характеристику глюкозного гомеостазу проводили за допомогою короткого інсулінового тесту, орального тесту толерантності до глюкози (ОТТГ). Оцінено вплив відвару підземних органів чорноголовника родовикового та референс-препарату на розвиток адреналінової гіперглікемії. Зниження рівня глюкози, через 30 хв після введення інсуліну, у групі, що отримувала ВЧР, відбулося на 54,2 %, у той час як у групі діабетичного контролю зниження склало 37,5 %. У результаті проведення ОТТГ було виявлено, що площа під глікемічною кривою групи ВЧР достовірно не відрізнялася від показника інтактної групи. Введення розчину адреналіну гідрохлориду не викликало такого різкого та значного підняття рівня глюкози в групі, що одержувала ВЧР (на 142,6 %), на відміну від групи діабетичного контролю (на 278,7 %). Одержані результати свідчать про те, що відвар підземних органів чорноголовника родовикового має здатність знижувати формування інсулінорезистентності та глюкозотолерантності на тлі стероїдного діабету.Мета дослідження - вивчити антидіабетичні властивості відвару підземних органів чорноголовника родовикового в щурів за умов високожирової дієти. Моделювання інсулінорезистентності проводили за допомогою дієти з підвищеним вмістом жирів. Для моделювання інсулінорезистентності протягом 8-ми тиж тварин утримували на високожировій дієті, у якій співвідношення білків, жирів і вуглеводів складало 6,5:52,5:41,0 % від загальної калорійності. Тварин інтактного контролю утримували на стандартному раціоні, в якому співвідношення білків, жирів та вуглеводів складало 15,7:2,8:81,5 % від загальної калорійності їжі. Протягом останніх 28-ми днів перебування на дієті щодня проводили пероральне введення ВЧР та референс-препарату. Відвар чорноголовника родовикового (ВЧР) готували згідно зі стандартною фармакопейною методикою та вводили перорально в дозі 10 мл/кг. Як референс-препарат застосовували перорально метформін у дозі 150 мг/кг. Група діабетичного контролю одержувала еквівалентну кількість води дистильованої. Характеристику глюкозного гомеостазу проводили за допомогою короткого інсулінового тесту та орального тесту толерантності до глюкози (ОТТГ). У результаті експерименту встановлено достовірне збільшення кількості абдомінально-вісцерального жиру в групі діабетичного контролю (8,5 % від загальної маси) у порівнянні з інтактним контролем (1,7 % від загальної маси). Кількість абдомінально-вісцерального жиру в групі, що одержувала ВЧР, склала 1,2 %. Рівень глюкози у тварин інтактного контролю через 30 хв після введення інсуліну знижувався на 66,7 %, а у тварин діабетичного контролю - на 42 %. У групі, яка одержувала ВЧР, рівень глюкози під впливом інсуліну зменшувався на 57,7 %, а в групі, що одержувала референс-препарат - на 57,9 %. Розраховані площі під глікемічною кривою в результаті ОТТГ у групах, які одержували ВЧР та метформін, достовірно відрізнялися від такої площі в групі діабетичного контролю та наближалися до значення групи інтактного контролю. Одержані результати свідчать про те, що пероральне застосування ВЧР гальмує розвиток інсулінорезистентності та інтолерантності до глюкози, а також знижує формування абдомінально-вісцерального ожиріння в щурів, яких утримували на високожировій дієті. | ||
| 5. | 
Кініченко А. О. Гіпоглікемічна активність трави портулаку городнього (Portulaca oleracea L.) в умовах дексаметазонового цукрового діабету у щурів [Електронний ресурс] / А. О. Кініченко, В. С. Клеванова, С. Д. Тржецинський, М. М. Малецький // Фармацевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 62-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2017_2_9 Учитывая эпидемический характер распространенности сахарного диабета, актуальным является поиск и создание новых лекарственных средств для эффективной терапии этой патологии. Фитотерапия является одной из составляющих в комплексном лечении сахарного диабета 2-го типа, которая объединяет широкий спектр фармакологического действия, меньшее количество побочных эффектов и токсических воздействий на организм человека по сравнению с синтетическими препаратами. Перспективным источником для поиска новых лекарственных растений могут быть растения рода Портулак (Portulaca L.), а именно портулак огородный (Portulaca oleracea L.), который издавна используется в народной медицине как гипогликемическое средство. Цель работы - исследование гипогликемической активности настоя травы портулака огородного. Моделирование инсулинорезистентности осуществляли с помощью внутримышечных инъекций глюкокортикоидов (дексаметазон, 0,125 мг/кг). Настой травы портулака огородного вводили перорально в дозе 10 мл/кг. Как референтный препарат использовали таблетки гликлазида, свежеприготовленную суспензию которых вводили перорально в дозе 50 мг/кг. Характеристики глюкозного гомеостаза изучали с помощью короткого инсулинового теста - орального теста толерантности к глюкозе. Также оценивали влияние настоя травы портулака огородного и референтного препарата на развитие адреналиновой гипергликемии. Через 30 минут после введения инсулина в группе, получавшей настой травы портулака огородного, снижение уровня глюкозы составило 53,9 %. В группе диабетического контроля произошло снижение на 37,5 %, а в интактной группе - на 60,2 %. При проведении орального теста толерантности к глюкозе рассчитанная площадь под гликемической кривой в группах животных, получавших настой травы портулака огородного (<$E314,9~roman {ммоль "/" л~cdot~мин}>) и референтный препарат гликлазид (<$E376,0~roman {ммоль "/" л~cdot~мин}>), достоверно не отличалась от соответствующей площади в группе интактного контроля (<$E372,7~roman {ммоль "/" л~cdot~мин}>). Введение раствора адреналина гидрохлорида вызывало резкое и значительное повышения уровня глюкозы в группе диабетического контроля. У животных, получавших настой травы портулака огородного, через 90 минут после ведения адреналина уровень глюкозы повысился в 3,15 раза, а референс-группе - в 1,97 раза, что достоверно отличается от группы диабетического контроля. Полученные результаты свидетельствуют о том, что настой травы портулака огородного обладает способностью снижать формирование инсулинорезистентности и глюкозотолерантности в условиях экспериментального дексаметазонового сахарного диабета у крыс. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |